До зональних грунтів відносяться: бурі, палеві, підзолисті та іржаві. Підзолисті та іржаві ґрунти: це кислі ґрунти, утворені переважно на післяльодовикових пісках і глинах.

Приклади азонових ґрунтів: – рендзина – вони утворюються на карбонатних і сульфатних породах (вапняк, крейда, гіпс). Це родючі ґрунти, багаті гумусом, зі слаболужною реакцією; – чорноземи – це післяболотні ґрунти, що утворилися на осушених болотних або озерних відкладах.

Рендзини трапляються найчастіше у високогір'ї. Вони мають високий вміст кальцію. Вони утворюються на вапнякових породах. Це родючі ґрунти, але їх важко обробляти.

Вони з'являються в райони річкових долин і дельт. Вони родючі і багаті гумусом.

наприклад Чорноземний ґрунт — районований ґрунт (тепла помірно континентальна зона).