Наявність у крові IgM анти-HEV є маркером гострої інфекції, а IgG анти-HEV антитіла є маркером маркер перенесеної інфекції. Крім того, тест на авідність IgG anti-HEV використовується для виявлення можливої ​​реінфекції HEV у імунокомпетентних пацієнтів [10, 11].

Позитивні результати свідчать минула або вирішена інфекція гепатиту Е. Негативні результати вказують на відсутність попереднього контакту з вірусом гепатиту Е (HEV).

Антитіла IgG виявляються в організмі протягом усього життя, забезпечує захист від зараження вірусом гепатиту А в майбутньому. Тест на IgG анти-HAV використовується для виявлення минулих інфекцій HAV і іноді може використовуватися для визначення того, чи виробився у людини імунітет від попередньої інфекції або вакцинації.

У більшості пацієнтів гепатит Е викликає самообмежувальну хворобу, яка триває кілька тижнів. Після інкубаційного періоду від 2 до 6 тижнів розвиваються симптоми гепатиту, з лихоманка та нудота з подальшим болем у животі, блювота, анорексія, нездужання та гепатомегалія. Жовтяниця виникає приблизно у 40% пацієнтів (14).

Більшість людей з гепатитом Е повністю одужують і не мають тривалих проблем з печінкою через їх інфекцію. Гепатит Е поширений у багатьох частинах світу, де погана санітарія. Це не поширене явище в Сполучених Штатах, де люди мають доступ до чистої питної води.

Коли присутні антитіла IgG, це часто свідчить про минулу інфекцію але не виключає нещодавно інфікованих осіб, які все ще заразні. Невідомо, як довго антитіла IgG до SARS-CoV-2 залишатимуться в організмі після інфікування та чи створюватимуть вони імунітет до інфекції.