Висвітлення насильства в засобах масової інформації на основі неточної статистики може надмірно упередити громадськість. Крім того, висвітлення в ЗМІ не завжди стосується основних причин злочинності, таких як бідність і відсутність роботи, і не обов’язково обговорює ефективні рішення проблеми злочинності.

Певні злочини, особливо насильницькі або сенсаційні, отримати більш високе покриття. Це висвітлення спотворює наше розуміння поширеності та ризику злочинності. Сенсаційні історії також викликають страх і тривогу. Цей страх може викликати заклики до суворіших покарань і більш агресивних заходів правоохоронних органів.

Спочатку відбувається кримінальне діяння. Потім ЗМІ повідомляють про це в сенсаційний/перебільшений спосіб, що призводить до підвищене занепокоєння з боку аудиторії, яка зосереджена на одній групі як на народному дияволі/цапі відпущення. Зрештою це призводить до громадського обурення, коли проблема роздувається непропорційно, викликаючи моральну паніку.

Посилення девіантності – це процес, який часто здійснюється засобами масової інформації, в якому ступінь і серйозність девіантної поведінки перебільшуються. Ефект є створити більший інтерес до відхилення, щоб розкрити більше відхилень; це створює враження, що початкове перебільшення було правдою.

ЗМІ також можуть мати відчутний вплив на систему кримінального правосуддя. Підвищена увага може призвести до змін як на краще, так і на гірше. Наприклад, контроль ЗМІ та громадський запит можуть змусити правоохоронні органи реагувати на резонансні справи швидкими арештами та агресивною тактикою.

У журналістиці та ЗМІ сенсаційність є різновидом редакційної тактики. Події та теми в новинах підібрані та сформульовані так, щоб зацікавити якнайбільшу кількість читачів і глядачів.