Поклоніння – хто кому служить? Основою християнської віри є досвід і випливає з нього знання про те, що Бог першим звертається до людей. Богослужіння виражає відданість Бога світу та людям – у подяці, хвалі та довірливих проханнях.

У поклонінні Бог служить нам, людям, яких Він відкупив благодаттю, і ми відповідаємо на Його дії нашим святкуванням як нашим служінням перед Богом. Водночас, наше богослужіння також є публічним актом, який ідентифікує нас як християн для інших. Поклоніння – це діяльність у світі і для світу.

На службу запрошуються всі бажаючі. Люди відчувають спільноту, знаходять розраду та надію та слухають Боже слово. Під час служби часто причащають. Більшість церковних служб мають фіксовану структуру.

Звершуючи Євхаристію, життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа стають для нас присутніми. У міссалі є кілька різних молитов. Усі вони містять молитву за єдність Церкви, за живих і померлих.

У Біблії немає трактату чи вказівок щодо поклоніння. Біблія передбачає, що воно святкується. У певних ритуалах давні історії Бога не тільки розповідаються, але й прославляються та переживаються. Це робить історію сучасною та актуальною.

Християни збираються разом на церковній службі, молитися Богу, святкувати, що він існує, і чути Євангеліє. Церковна служба – це час, коли люди свідомо знаходять час для Бога і можуть особливим чином відчути Його присутність.