Соціальна когнітивна теорія (SCT) — це теорія міжособистісного рівня, розроблена Альберт Бандура що підкреслює динамічну взаємодію між людьми (особисті фактори), їхньою поведінкою та середовищем.

1986 Соціальна когнітивна теорія (SCT) розпочалася як теорія соціального навчання (SLT) у 1960-ті роки Альберт Бандура. Він перетворився на SCT у 1986 році та стверджує, що навчання відбувається в соціальному контексті з динамічною та взаємною взаємодією людини, середовища та поведінки.');})();(function(){window.jsl.dh( 'd97WZo_mCY2ikPIPj_iEiA4__19','

Альберт Бандура вважається «батьком» теорії соціального когнітивного навчання.

Соціальна когнітивна теорія є загальна теорія, яка наголошує на навчанні в соціальному середовищі. Починаючи з раннього фокусу на спостережливому навчанні через моделювання, соціальна когнітивна теорія розширила сферу застосування й охопила такі процеси, як мотивація та саморегуляція.

Соціальна когнітивна теорія була висунута Альберт Бандура та його колег (Bandura, 1986, 2001; Bandura, Caprara, Barbaranelli, Gerbino, & Pastorelli, 2003; Bussey & Bandura, 1999).

Соціальна когнітивна теорія Альберта Бандури (SCT) — це теорія міжособистісного рівня, розроблена Альберт Бандура що підкреслює динамічну взаємодію між людьми (особисті фактори), їхньою поведінкою та середовищем.

Жан Піаже Однією з найвідоміших точок зору на когнітивний розвиток є теорія когнітивної стадії швейцарського психолога Жан Піаже. Піаже вивчав, як діти та молодь поступово стають здатними мислити логічно та науково.