Теорія динамічних систем є галузь математики, яка використовується для опису поведінки складних динамічних систем, зазвичай за допомогою диференціальних рівнянь або різницевих рівнянь. Коли використовуються диференціальні рівняння, теорія називається неперервними динамічними системами.

Теорія динамічних систем вивчає поведінку систем, які демонструють внутрішні стани, що розвиваються з часом (тобто внутрішню динаміку), і те, як ці системи взаємодіють із зовнішнім застосованим входом (часто називають збуреннями).

Динамічні системи є теоретична основа, яка використовується для розуміння та прогнозування явищ самоорганізації в складних системах, які постійно змінюються, реорганізуються та прогресують з часом. Часто математичні формули використовуються для фіксації процесів змін у даній системі.

Динаміка бере свій початок від грецького слова dynamis, «сила, міць». У фізиці динаміка – це вивчення рухомих тіл і змін у цьому русі, і цю ідею також можна застосувати в інших областях.

Динаміка – це наука про зв'язок між силою та рухом. Які є приклади динаміки у фізиці? Все, що включає сили та рух, є прикладом динаміки: зіткнення автомобіля, сила тяжіння землі на парашутиста, ведення баскетбольного м’яча, коливання пружини та багато іншого.

теорія, заснована на принципах нелінійних систем, яка намагається пояснити поведінку та особистість з точки зору постійно мінливих, самоорганізованих взаємодій між багатьма факторами організму та навколишнього середовища, які діють на різних часових масштабах і рівнях аналізу.