гематоенцефалічний бар'єр – це напівпроникна мембрана, яка відокремлює мозок від кровоносного русла. Цей бар'єр складається з ендотеліальних клітин, астроцитів та перицитів. Мембрана має особливо «щільне» розташування капілярів, що і є основою бар'єру, що оберігає мозок від проникнення більшості речовин, що циркулюють у крові.

Так, швидко проникають через гематоенцефалічний бар'єр неорганічні молекули O2, CO2, H2O; полегшена дифузія, опосередкована переносником у напрямку градієнта концентрацій.

ГЕБ – це також і імунологічний бар'єр, так як він непроникний для багатьох мікроорганізмів, антитіл та лейкоцитів.

Препарати групи нітроімідазолу метронідазол, тинідазол та орнідазол дуже добре проникають через гематоенцефалічний бар'єр (40 – 80% і більше від концентрації в крові) і забезпечують високі концентрації не тільки в лікворі, а й у тканині мозку.

ПЛ обмежена локалізацією в ЦНС та/або очах і зазвичай спочатку піддається лікуванню внутрішньовенним МТХ та опромінення всього головного мозку. Інтактний гематоенцефалічний бар'єр обмежує дифузію МТХ в мозок і тканину пухлини. З порушенням гематоенцефалічних бар'єрів збільшується проникнення лікарського препарату в область головного мозку та до пухлини.