провели дослідження, в якому вивчали роль дексаметазону в остеогенній диференціації мезенхімальних стромальних клітин людини. Дані їхнього дослідження показали, що дексаметазон стимулює остеогенну диференціацію шляхом обмеження експресії SOX9.

На ранніх стадіях диференціації адипоцитів дексаметазон індукував експресію факторів транскрипції PPAR-гамма (гамма-рецептор, що активується проліфератором пероксисом) і C/EBP-альфа (CCAAT/підсилювач зв’язуючого білка альфа), пригнічуючи експресію інгібітора зв’язування ДНК Id2.

Додавання дексаметазону в середовища клітинної культури є стандартним для стимуляції адипогенної, хондрогенної та остеогенної диференціації МСК in vitro (Роберт та ін., 2020). Однак ефекти декса in vivo значно відрізняються від того, що можна спостерігати in vitro.

Дексаметазон є синтетичним глюкокортикоїдом, який клінічно використовується як протизапальний засіб, хоча тривале застосування дексаметазону або інших стероїдів може спричинити або загострити остеопороз.

Дексаметазон – ще один кортикостероїд, який діє як важливий хіміотерапевтичний агент у лікуванні ALL. Як і преднізон, цей препарат використовується в індукційній та реіндукційній терапії, а також дається у вигляді періодичних імпульсів під час продовження терапії.

Дексаметазон (синтетичний глюкокортикоїд) часто використовується для диференціювати мезенхімальні стовбурові клітини в остеогенні лінії. Зокрема, дексаметазон зменшує проліферацію клітин, але підвищує активність ЩФ і синтез колагену в остеобластоподібних клітинних культурах, що свідчить про диференціацію клітин.