За своє життя Маркс розробив теорію про те, що людські суспільства розвиваються через боротьбу між двома різними соціальними класами. Пролетаріат, робітники — нижчий клас. Вони виконують працю, але прибутки отримують менеджери, боси та правителі вищого класу, які називаються буржуазією.

Найважливішим внеском Маркса в соціологічну теорію було його загальний спосіб аналізу, «діалектична» модель, який розглядає кожну соціальну систему як таку, що має в собі іманентні сили, які породжують «протиріччя» (порушення рівноваги), які можуть бути вирішені лише новою соціальною системою.

Найбільш відомий Карл Маркс його теорії, що привели до розвитку марксизму. Його ідеї також послужили основою комунізму. Його книги «Капітал» і «Комуністичний маніфест» лягли в основу марксизму.

Маркс дав зрозуміти, що щоб виживати покоління за поколінням, люди в суспільстві повинні зосередитися на матеріальному виробництві, і вони повинні будувати соціальні відносини, засновані на їх продуктивній здатності; він насамперед використовував засоби виробництва та продуктивні сили як ключові терміни для посилення своєї тези [20]. …

Марксизм є соціальна, економічна та політична філософія, яка аналізує вплив правлячого класу на робітників, що призводить до нерівномірного розподілу багатства та привілеїв у суспільстві. Це стимулює робітників протестувати проти несправедливості.

Карл Маркс зробив внесок у соціологію як науку визначення діалектичного методу, яка вважає, що. Цю зміну він побачив у марксизмі – напрямі, орієнтованому на соціальні класи.

Теорія суспільного розвитку Маркса наголошує на важливості зміни способу виробництва та обміну як основної причини соціальних змін [4].Він уявляє собі майбутнє комуністичне суспільство, де люди зможуть повноцінно і вільно розвиватися, що є кінцевою метою суспільного розвитку [4].